Сухе око: відповіді на найпоширеніші запитання

Що таке синдром сухого

ока?

Синдром сухого ока або "сухе око" - це стан, при якому поверхня ока недостатньо зволожена сльозовою плівкою. У нормі сльоза виконує захисну функцію: зволожує рогівку, зменшує тертя під час моргання, забезпечує живлення та навіть має антибактеріальні властивості. Коли баланс порушується, очі стають вразливими до подразнень і зовнішніх факторів.

Синдром сухого ока (ССО) не можна назвати лише "тимчасовим дискомфортом".

Це хронічний стан, який поступово впливає на якість життя: від зниження концентрації під час роботи до серйозних ускладнень, якщо його вчасно не лікувати.

Чому виникає синдром "сухе око"?

Причини синдрому сухого ока багатофакторні. Однією є зменшення вироблення сльози. З віком сльозові залози стають менш активними, і зволоження ока знижується. У деяких випадках на роботу цих залоз впливають хронічні захворювання, зокрема аутоімунні.

Іншою причиною є порушення якості сльози. Сльозова плівка складається з трьох шарів: водного, слизового та ліпідного. Якщо, наприклад, мейбомієві залози виробляють недостатньо ліпідів, сльоза швидко випаровується, і навіть при нормальному об’ємі сліз виникає сухість.

Серед зовнішніх факторів найбільш поширені робота за комп’ютером і тривале використання смартфонів. Коли ми концентруємось на екрані, частота моргання знижується в кілька разів, і сльозова плівка не встигає відновлюватися. Додають ризиків також кондиціоноване або запилене повітря, носіння контактних лінз, паління та вживання деяких медикаментів.

Які симптоми вказують на сухість очей?

Найбільш типовим симптомом є відчуття стороннього тіла, яке пацієнти описують як "пісок в очах". Воно виникає через мікропошкодження рогівки та подразнення нервових закінчень. Часто до цього додаються печіння, свербіж та почервоніння очей, особливо після тривалого зорового навантаження та відчуття “важких повік”.

Багато пацієнтів помічають, що зір стає нестабільним. Наприклад, під час читання або роботи за комп’ютером картинка може раптово затуманюватися, але після моргання знову ставати чіткою. Це свідчить про порушення цілісності сльозової плівки.

Ще однією ознакою є парадоксальна підвищена сльозотеча, особливо в холодну чи вітрену погоду. Вона виникає як компенсаторна реакція: організм намагається "залити" подразнену рогівку великою кількістю рідини, але така сльоза не має правильного складу і не вирішує проблему.

Як діагностують синдром сухого ока?

Сучасна офтальмологія має цілий арсенал методів діагностики. Найпростіші тести дозволяють оцінити кількість та стабільність сліз. Основним методом є дослідження на біомікроскопі для оцінки стану поверхні ока. Також використовують, тести Ширмера вимірює об’єм сльозопродукції, а тест на час розриву сльозової плівки визначає, наскільки довго вона залишається стабільною після моргання.

Крім того, використовуються спеціальні барвники, які безпечні для ока, але виявляють мікропошкодження рогівки та кон’юнктиви.

Тест Ширмера

Це допомагає оцінити, наскільки вже постраждала поверхня ока від нестачі зволоження.

Окреме значення має оцінка функції мейбомієвих залоз, адже саме вони відповідають за вироблення ліпідів, що зменшують випаровування сльози. Тут застосовується мейбоміографія та сучасні методи візуалізації, зокрема оптична когерентна томографія (ОКТ), яка дозволяє побачити детальну структуру ока та товщину сльозової плівки.

Як лікують синдром сухого ока?

Лікування підбирається індивідуально залежно від причин і ступеня вираженості захворювання. Найпоширенішим методом є використання зволожувальних крапель або "штучних сліз". Вони компенсують нестачу рідини й зменшують дискомфорт, проте не вирішують проблему, якщо причина — у порушенні роботи залоз.

У таких випадках важливою стає гігієна повік і мейбомієвих залоз: регулярні теплі компреси та очищення допомагають відновити їхню функцію. Для більш серйозних випадків застосовуються апаратні методики, наприклад Blephastim — сучасна технологія, що стимулює роботу мейбомієвих залоз і допомагає відновити якість сльозової плівки.

Крім цього, у лікування можуть входити протизапальні препарати, зміна способу життя, контроль мікроклімату вдома та в офісі, а також спеціальна дієта з достатньою кількістю омега-3 жирних кислот. У найважчих випадках лікар може рекомендувати закриття сльозових точок, щоб зберегти природну вологу на поверхні ока.

Методи лікування та час їх дії

1. Зволожувальні краплі .

   Зазвичай полегшення настає протягом кількох хвилин після закапування, проте ефект проявляється після 2–6 тижнів застосування.

2. Мазі та гелі.

   Використовуються переважно на ніч. Ефект накопичується протягом 1–2 тижнів регулярного використання.

3. Протизапальні препарати.

   У випадку запальних змін на рогівці та кон’юнктиві полегшення може бути відчутне через 2–4 тижні. Повний курс лікування триває до кількох місяців залежно від тяжкості запалення.

4. Апаратні методи (Блефастім, теплі компреси).

   Поліпшення функції мейбомієвих залоз і стабілізація слізної плівки зазвичай спостерігається через 1–2 місяці регулярних процедур.

5. Оклюзія слізних каналів.

   Метод застосовується при тяжких формах сухого ока і дозволяє відразу зменшити симптоми. Повний ефект помітний відразу, але подальше спостереження та підтримуюча терапія необхідні для запобігання рецидивів.

Чи можна запобігти синдрому сухого ока?

Так, профілактика відіграє ключову роль.

Важливе значення має контроль навколишнього середовища. Використання зволожувачів повітря вдома й у офісі, уникнення перебування біля кондиціонерів і захист очей сонцезахисними окулярами зменшують ризики розвитку ССО.

Харчування та водний режим теж відіграють роль. Продукти, багаті на омега-3 жирні кислоти (лляне насіння, горіхи, морські водорості), допомагають поліпшити якість сльозової плівки. А регулярні профілактичні огляди в офтальмолога дозволяють виявити проблему ще на ранніх етапах.

Коли варто звернутися до лікаря?

Найкраще не відкладати консультацію, якщо симптоми сухості з’являються регулярно і заважають повсякденному життю.

Якщо печіння, подразнення або затуманення зору не зникають після використання звичайних зволожувальних крапель, це вже привід для повноцінної діагностики.

Чим раніше буде виявлено синдром сухого ока, тим легше контролювати його перебіг і уникнути серйозних ускладнень, таких як пошкодження рогівки або інфекції. Своєчасне лікування допомагає не лише зняти неприємні симптоми, а й зберегти зір та якість життя на довгі роки.